Колодач. Питання і відповіді.

Колодач із-зльоту і свистить нагай
Грай життєва сила, грай, життєва, – Грай!
(Л. П. Безклубий, «Джаргет»)

на головну

У зв’язку з публікацією статті «Колодач» на офіційну адресу Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл» періодично надходять запити щодо можливого продовження цієї теми. Однак суть переважної частини листів зводиться до наступних моментів:
1. ТТХ даного ножа, начебто, не відповідають розумінню поняття «зброя». Тобто, на думку окремих осіб, цей ніж за своїми властивостями не може вважатися холодною зброєю і не є ефективним засобом ближнього бою. В основу цієї думки покладені різноманітні міркування, безумовно цікаві, але стовідсотково теоретичні;
2.  Характеристики та особливості ножа не мають жодного значення: все залежить від вмінь та навичок самого бійця;
3. Які є можливості придбати колодач?
Оскільки всі інші міркування так, чи інакше обертаються навколо означених питань, то наша коротка відповідь, як здається, задовольнить переважну більшість тих, хто тим переймається. Отже:
1. Згідно висновку науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в місті Києві, з яким плідно співпрацюють представники Клубу військово-прикладних систем бою, «при встановленні відповідності досліджуваного ножа загальним техніко-криміналістичним вимогам до холодної зброї відповідно до п.3.2 «Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів», встановлено, що досліджуваний ніж відповідає всім загальним техніко-криміналістичним вимогам до холодної зброї, конструкція має достатню міцність та пружність, необхідну для ураження цілі, тобто належить до холодної зброї. Підсумовуючи вище наведене, доходимо висновку, що ніж, наданий на дослідження, є холодною зброєю, виготовленим по типу мисливських ножів».
Саме тому, що Братство не ставить собі за мету досліджувати «історичні аспекти явища» та доводити що біле, то є біле, а чорне – то є чорне, ми і надаємо дану інформацію на розсуд кожного. Єдине, як ми думаємо, на що варто звернути особливу увагу, це вислів «по типу мисливських ножів». Для людей, що відають, це багато про що говорить.

2. Щодо питання впливу (а точніше, начебто, його відсутності) технічних характеристик на тактику та техніку застосування зброї. Що тут можна сказати? Ми, звичайно розуміємо, що «дєло мастєра баітса» і все таке подібне, але ж недарма існує саме поняття: тактико-технічні характеристики. Для наочного прикладу пропонуємо для самостійного аналізу наступне:

Фото 1.

На першій фотографії зображено (згори до низу):

  • Багнет СВТ-40, сточений до звичайного стандарту «окопного» ножа. Передано у власність  Клубу військово-прикладних систем бою офіцерами у відставці міста Бориспіль з метою підтримки діяльності Клубу у сфері військово-патріотичного виховання.
  • Ніж-колодач, клинок воронений. Власність Козацького братства «Сокіл».
  • Кинджал, реконструкція А. Шевейко. Власність Козацького братства «Сокіл».

Фото 2.

На другій фотографії, разом з ножем-колодачем зображено предмет, походження якого – знамените Берестечко (власність Козацького братства «Сокіл»). Предмет,нажаль, пройшов часткову обробку в сучасних умовах. За історичність виробу не відповідаємо, але «що маємо, то маємо»: для порівняння згодиться, а дослідникам минувшини до інтересу.

На третьому фото зображені шабля (сучасна реконструкція – «Від Руслани») та кхукрі – дарунок братчику Олександру Корнієнко, якого було вручено Анатолієм Єрмаком після вдалої експедиції професора Юрія Шилова до ніхангів (Пенджаб, Індія. Дв. к.ф. «Шляхами Велесової книги»).

Наша думка така: ми глибоко сумніваємося, що застосування даних предметів вміщується в одну біомеханічну конструкцію бойових рухів, і має схожу тактико-технічну основу, тому ні в які полеміки з даного приводу вступати аж ніяк не збираємося, бо не бачимо у тому сенсу.
Щодо останнього питання про можливість придбання колодача: в силу різних міркувань, зокрема і тих, що зазначені у цьому повідомлені стосовно висновків експертно-криміналістичної експертизи доводимо до відома тих хто цікавиться, що Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» не виготовляє і не розповсюджує подібного роду вироби. То є не наша справа. Але Братство переймається збереженням цієї традиції та її досвідом сучасної практики.
Слава Україні!

 


Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.