Євген Солонина


Нові документи про Конотопську битву
змушують переосмислити історію

на головну

Київ – У столиці України відкрили виставку історичних документів до 350-річчя Конотопської битви, знайдених в архівах України, Росії, Польщі та Швеції. Всі вони оприлюднюються вперше. Нові архівні знахідки дали змогу більш точно відтворити військові дії під Конотопом 1659 року, і глянути на їхні наслідки під новим кутом зору.

Конотопській битві передували спроби Москви обмежити українську незалежність та дипломатичні відносини з Європою. А коли це не вдалося – Івана Виговського було проголошено зрадником. І сталося це до битви, а не після неї, як вважалося раніше, переконаний старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України Андрій Бульвінський. Доказ – включений до експозиції оригінал грамоти московського царя Олексія Михайловича.

А в нещодавно знайдених листах Виговського до європейських правителів ідеться, що саме московський цар порушив мирні угоди з Україною, і намагається чинити вплив на вибори гетьмана в Україні та зміну її суспільного ладу.

Хроніки Дерманського монастиря містять розповіді очевидців Конотопської битви, окрім того, вціліло декілька листів учасників бою. Бульвінський зазначає, що ніяких обманних відступів, загачування річки, аби потопити московське військо, очевидці Конотопської битви не пригадують.

«Такі подробиці – радше легенди, що увійшли до пізніших літописів, звідки їх узяв Микола Костомаров. А оскільки його праці видано величезними накладами – то йому всі повірили, а перевіряти його тверджень не стали», – говорить дослідник. Спираючись на спогади очевидців, Андрій Бульвінський більш точно відновив хід подій.

«Супротивники зійшлися на переправі, і розпочався легкий зустрічний бій. Поки московські війська були скуті боєм, і всю увагу зосередили на козаках, Виговський віддає наказ татарам обійти росіян лісом і атакувати їх ззаду. Московське військо було оточене й розділене на кілька частин. Деякі полки оборонялися до ночі. Частина росіян, яка уникла оточення – тікала в бік Москви, козаки переслідували їх до російського кордону», – зазначає історик.

На його думку, перемозі сприяла традиційна козацька тактика використання засідки. А крім того, союз українського і татарського війська у тогочасній Європі вважався непереможним. Про це, зокрема, писали тогочасні німецькі газети, які розповідали про битву як про подію європейської ваги.

У відповідь на таку форму проведення мітингу молоді патріоти з організації "Автономні праві" розвернули транспарант «Досить гаяти час!» і на його фоні розірвали прапор СССР.

Згідно з новими знайденими документами, козаків було понад 20 тисяч, не рахуючи 5-тисячної залоги у Конотопі. Їхні союзники татари та поляки налічували відповідно 30 і 5 тисяч. Тоді як московське військо нараховувало понад 100 тисяч вояків.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/1767276.html


Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.