Петро Яремчук

До тих, хто на Звичаю

на головну

Що то є таке оці псевдо-дослідники та псевдо-відроджувачі козацьких бойових традицій та Звичаю? Скомпонувати з елементів інших систем нову боротьбу в наш час не складно. Але, щоб штучна система виглядала як стародавня і народна під неї потрібно підвести світоглядно-культурну основу. Очевидно, що з цим у цих Лукавих, так я їх буду називати, велика проблема.

Це по-перше.

По-друге. Стиль викладення Лукавими власної позиції є образливим і викликає подив. Якщо вони українофоби то мали б так і сказати, і не було б жодних претензій. А от хто є ті, що спочатку заявляють, що хочуть «изучать и восстанавливать» Звичай (мабуть щоб отримати знання Спасу), а потім цинічно ображають нас, звичаєвиків, загалом українську націю, перекручують нашу позицію, паплюжать Звичай. У нас немає такої норми як якась чистота крові: суть Тризни Скупи Вкраїнської вище і глибше того. Ми не є шанувальниками Мазепи та інших гетьманів, бо саме вони часто (і раніше і у наш час) є першими порушниками Звичаю. Але все то наша історія і наша справа. Ми тим не поступаємося. Не їм, Лукавим, а нам давати тому оцінку та холодно судити себе.

В своєму єзуїцтві Лукаві додумалися навіть до того, що Звичай то вигадка Л.П. Безклубого – «даже не хочу иметь ни малейшего представления про весь ваш псевдозвычай». Якщо так, то нема про що й балакати. Але не все так просто в «загадочной русской душе» . Після заперечення Звичаю Лукаві закликають нас дослідити Звичай та ще й з залученням вчених мужів. Дати Звичаю нашому козацькому, українському, Спасу, «наукове обґрунтування». Звичай явно від них «ускользает» , їм потрібна додаткова інформація про Звичай щоб «овладеть им», переіначити і видати за своє – русскоє, а українське – спаплюжити і заперечити.

До речі, спроби науково дослідити Звичай вже були, за гетьмана УК Муляви, так званими звичаєвиками-прогресистами. Проте ті дослідження скоро були припинені і … тишина. В чому тут справа? Справа в тім, що в процесі дослідження Звичай заперечує науку, в першу чергу всю історію, а вона - основа всіх інших гуманітарних наук. Як мабуть вже багатьом зрозуміло гуманітарні науки це специфічне відгалуження політики. «Гуманітарщина» - це галіматья для зомбування націй. Тому наукові дослідження Звичаю закінчуються або могильною мовчанкою або його паплюженням, переіначенням чи запереченням.

А наостанок про те, хто вони, Лукаві. Вони ще називають себе русскімі чи росіянами, великоросами. Але ці їхні імена несправжні. Справжнє їхнє ім'я – московіти. Звичайно серед них є чимало українців, але вони не визначають сутність московської нації і дії московщини. Московська нація з самих початків формувалася як імперська нація, зорієнтована на завоювання, грабунок і, головне, на асиміляцію завойованих народів. Для нас, звичаєвиків, всі їхні (і звичайно всі наші) князі, царі та інші самодержці – бандити. Для них ті бандити і їх сотоваріщі, то великі предки, об'єднувачі земель і племен. Всі ті великі вінценосні пахани свої злочини зробили руками таких як ці Лукаві. Тому Лукаві називають тих, що протистояли московській агресії і асиміляції – воїнів УПА – нацистами.

Ми – українці з московітами-асиміляторами, тобто руськими шовіністами, Лукаві вони чи комуністи, чи слов'яни-соборники, чи члени партії регіонів (у них багато імен і облич) не брати, і кров тут ні до чого: духовність і мораль у нас різні. Вся ця шовіністична русская братія між собою подібна, для них Україна – «исконно русская земля» , і вони не розуміють звідки тут взялися ми – українці. Але такі як ці Лукаві найгниліші з того всього кодла і небезпечні, бо лізуть в душу, вивідують, копаються в нашій культурі, а потім б'ють.

Може вони дійсно не розуміють що й до чого? Тоді хочу дати їм одну пораду. Розберіться в тому, звідки взялися ви, покопайтеся в своїй історії – коли кого і як Москва вирізала, і як з недонищених дєлала русскіх.

 

Яремчук Петро, 11 грудня 2007 року.



Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.