Військове братство








Наша кнопка:


Наші партнери:



ГО ТУБД "Спас-Україна" не співпрацює, та не має жодного відношення до ВГО "Всеукраїнська федерація "Спас" та її регіональних структур.

Павло Клененко

Добкінізм, або модерний антиукраїнізм по-харківськи
 8.12.2009

Нинішній мер Харкова Михайло Добкін ризикує потрапити до списку найреакційніших і найбільш антидержавно налаштованих посадовців міста за останні 20 років. Адже від початків своєї діяльності на посаді міського голови у 2005 році Добкін взяв чіткий і послідовний курс на приниження, вихолощення і викорінення у Харкові всього українського. Для жителів Харкова привселюдні істерії Добкіна відносно т.зв. "регіонального статусу" російської мови, гучномовних декларацій про засудження борців за волю України, репресії проти представників української громадськості стали визначальними маркерами діяльності міського голови. Недаремно серед харків'ян вже устійнився сленговий термін – "добкінізм", як означення антиукраїнізму посадовців Харківської міськради.

За Михайла Добкіна набуває обертів процес скорочення державних і муніципальних програм розвитку в Харкові української мови, зазнають значного скорочення українська міська освітня програми та програма розвитку української культури. При безпосередньому керівництві Михайла Добкіна в харківських дошкільних і середніх закладах освіти взято курс на скорочення, а то й повне знищення годин викладання українською мовою при збереженні офіційного "україномовного" статусу закладу. Це призвело до вже вкорінення в освітянському середовищі Харкова практики саботування україномовних програм і культивуванні подвійних стандартів в офіційному висвітленні дійсного стану мовного питання в муніципальних школах і дитсадках. Так, за директив Добкіна в навчальних закладах Харкова у ставленні до викладання українською мовою дістала поширення практика надання районними відділами освіти фіктивної статистики. Зокрема з офіційно задекларованих "україномовними" школах і дитсадках Харкова мало не в половині україномовний режим викладання не дотримується. І така тенденція від місяця до місяця набирає обертів. Кожному україномовному харків'янину відомо наскільки важко в місті знайти для дитини справжній, а не фіктивний україномовний дитсадок! Адже у переважної більшості дошкільних закладів, які офіційно значаться "українськими" під різними надуманими приводами і за т.зв. "побажанням батьків" дітей української мови не навчають, а всі заняття принципово ведуться російською мовою.

Подібне спостерігаємо і в міській культурі – кількість україномовних заходів, свят, концертів, якими опікується відомство культури міськвиконкому від місяця до місяця прогресивно скорочується на користь російськомовного продукту.

Підконтрольні Михайлові Добкіну засоби масової інформації вже кілька років поспіль ведуть у Харкові цілеспрямовану протиукраїнську кампанію. Не без особливого піклування мера Добкіна у місті набула поширення практика або повного замовчування в ЗМІ подій українського життя міста, або висвітлення їх у карикатурному, викривленому світлі. Через телеекрани, друковані засоби, Інтернет свідомість харків'ян безперервно атакується замовленими матеріалами, які нівелюють прогресивні здобутки сучасного громадського і культурного життя українців Харкова, відверто принижуючи їхні національні й релігійні почуття.

Обрана мером агресивна і не толерантна до української частини жителів Харкова стратегія дій призвела до активізації у Харкові організованих кримінальних угрупувань, які спираючись на ідеологічну, а можливо й фінансову підтримку Михайла Добкіна провокують у багатоетнічному мегаполісі конфлікти на національному грунті. Зокрема, керуючись політичними рішеннями Харківської міської ради та заступництвом її керівництва, ці групи систематично й безкарно паплюжать сакральні для української громади Харкова меморіальні святині. Так, за минулі півтора року зазнали руйнувань: пам'ятний Хрест жертвам Голодомору 1932-1933 рр., пам'ятний знак полеглим воїнам Української Повстанської Армії, пам'ятний знак Героям Крут. Були неодноразово спаплюжені: меморіальні дошки Патріарху Української греко-католицької церкви кардиналу Йосипу Сліпому, визначному будівничому Української держави Миколі Міхновському. Руки негідників дотягнулися навіть до всесвітньо відомого пам'ятника Тарасові Шевченку, який також був пошкодженим "невідомими" злочинцями! Мотивація подібних бузувірських дій вочевидь одна – спровокувати українців на відповідні, агресивні до інших національностей, що проживають у Харкові дії. А там, дивись, користуючись приводом і обвинувативши українців в прихильності до антилюдських доктрин минувшини, за допомогою силових органів розігнати всі українські громадські установи міста і, найголовніше, безперешкодно заволодіти їхніми офісами!

Проте, попри всі кримінальні потуги Добкіна і його команди українські організації Харкова одразу вирахували замовників і їхні підступні цілі й мобільно організували ефективну оборону пам'яток національної культури в правовій площині та суді. Це вочевидь, стимулювало Михайла Добкіна до розв'язання питання непокірних українських організацій міста в інший, ще більш підступний спосіб. Зокрема, використовуючи корупційні схеми та рейдерство Михайло Добкін через посередництво Харківського міськвиконкому вирішив позбавити законно орендованих приміщень культурно-освітній центр Харківського міського товариства "Спадщина", який об'єднав у своїх лавах понад 10 громадських організацій-асоційованих членів, а також єдині в Харкові недержавні курси української мови, школу журналістики, краєзнавчі, катехитичні, музичні студії, розвиваючі студії для дітей, школу гри на народних інструментах та громадську бібліотеку. Адже ліквідація відомого і авторитетного у краї освітньо-культурного центру, який збирає сотні, переважно молодих відвідувачів нанесло б українському життю Харкова непоправної шкоди! Проте й тут патологічний антиукраїнізм Добкіна отримав нищівної поразки від однодушної захисної реакції українських організацій міста. Агресія мера-україножера тільки стимулювала роз'єднані політичними амбіціями українські організації виступити єдиним фронтом в обороні українського простору Харкова! Так, на позапартійній і позаідеологічній платформі вже утворено Громадський комітет захисту "Спадщини", який покликаний захищати гуманітарні інтереси української громади міста, а невдовзі для фізичного захисту освітньо-культурного центру будуть створені добровільні дружини охорони "Спадщини". Українськими організаціями Харкова оголошено безстрокові акції протесту проти свавілля Харківського міського голови Михайла Добкіна. Вже було проведено низку протестних пікетів біля приміщення Харківського обласного господарського суду, де ведеться судовий процес щодо виселення із займаних приміщень Харківське міське товариство "Спадщина". Незабаром під гаслами "Ні антиукраїнізму!", "Ні корупції та рейдерству!" плануються масові мітинги та демонстрації біля будівлі Харківської міськради, а також на центральних площах і вулицях міста.

Як бачимо, кримінальний перегин у національній політиці Харківської міської ради під керівництвом Михайла Добкіна призвів до того, що помірковані і досі індиферентні в політичній площині українські громадські організації Харкова стрімко активізуються і готуються до солідарного захисту своїх попраних конституційних прав та ображеної національної гідності. Чи будемо ми свідками початку у Харкові тепер вже національної революції покаже час.

Шановні громадяни!

Ви можете безпосередньо допомогти справі відстоювання конституційних прав українців у Харкові взявши участь у задекларованих акціях Громадського комітету захисту "Спадщини", або матеріально підтримавши протестні заходи харків'ян проти свавілля антидержавних корупціонерів Харківської міськради.

Докладнішу інформацію можна отримати в офісі товариства "Спадщина": Харків, вул.Сумська, 44\1 (будинок навпроти пам'ятника Т.Г. Шевченку); тел.: (057) 751-17-68; (057) 762-70-47; (063) 305-82-58; інтернет-сторінка: http: // www.cym.org.ua; електронна скринька: cym-ua@ukr.net

Громадський комітет захисту "Спадщини"

 

Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.