Ігор Каганець

Урочистий марш української молоді в Києві на честь 66-ї річниці заснування Української повстанської армії мав на меті показати державі, що її справжніми героями є бійці УПА, а не енкаведисти. Тобто справжніми героями є ті, що воювали за незалежну Українську державу, а не навпаки. Здавалось би, все вірно. Але чому тоді ці ідеалістично налаштовані українські хлопці й дівчата були жорстоко побиті силовиками?

Нічого дивного. Почнімо з того, що за Конституцією 1996 року держава Україна — це мультиетнічна, мультикультурна, мультирасова держава. Тобто їй все рівно, хто ви — етнічний українець, етнічний китаєць чи етнічний пігмей. Значення має лише одне: наявність паспорта громадянина України.

Ви здивовані? А як же заяви, що це держава Українського народу?

Фокус у тому, що під терміном «Український народ» розуміється зовсім не те, що досі вважалося самозрозумілим, тобто «українці», «український етнос», корінний народ Української землі, носій української мови й української культури. Про це відверто сказано в першому ж рядку Конституції: Український народ — це громадяни України всіх національностей. Тобто від 28 червня 1996 року термін «Український народ» набув протилежного значення — це вже не один єдиний Український етнос, а сукупність людей будь-яких етносів і рас, що мають громадянство держави «Україна».

Оскільки це не держава українського етносу, то вона не зобов’язана відстоювати його інтереси. Більше того, саме український етнос є для неї найбільшою загрозою, оскільки він вважає себе єдиним господарем цієї землі. А як же бути з новоспеченими власниками газових свердловин, полів, лісів і озер? Тепер розумієте, чому ця держава ліквідувала запис про національність у свідоцтві про народження і в паспорті громадянина України. Чому вона боїться української мови і навіть української класики. Чому за роки «незалежності» вимерло 6 мільйонів українців, 7 мільйонів витіснені за кордон, а «звільнена територія» заповнюється мігрантами з Азії та Африки.

А тепер ближче до теми. Чи боролися герої ОУН-УПА за таку державу? Звісно, що ні. Тоді скажіть: з якого дива ця мультинаціональна держава повинна визнавати їх своїми героями? Це подібно до того, якби закликати якусь повзучу гадину злетіти в небо і звинувачувати її в тому, що вона того не хоче.

Висновок: треба не вимагати від цієї держави визнати героями бійців УПА, а творити таку державу, за яку воювали герої УПА — державу українського етносу, захисницю українського Звичаю, спадкоємницю всіх попередніх українських держав на цій землі — Війська Запорозького, Русі, Антського союзу, Сарматії, Скіфії…

А що робити з цією пострадянською державою? Та дайте їй спокій. Хіба не очевидно, що вона вже запустила механізм самоліквідації. Тому просто не треба їй в цьому заважати. Не треба живити її своїми емоціями, не треба посилювати її «перемогами» над українцями.

Замість витрачати час і енергію на боротьбу з цим політичним трупом, краще докласти зусиль до оновлення Української нації та творення Української держави. Зокрема, українцям треба творити свою політичну структуру, оскільки всі «розкручені» політичні партії дружно працюють проти незалежної України. Просто одні борються за повернення України до Радянського Союзу, а другі — за входження до Європейського Союзу. Результат той самий — втрата незалежності.

А як же націоналістична «Свобода»? Націоналізм — це опора на власні сили, це воля бути повновладним господарем у рідній хаті. Натомість «Свобода» закликає перетворити Україну на «республіку ЄС», яку начебто буде захищати НАТО. Принаймні, така їхня програма і публічна риторика.

Повторю ще раз: не боротися з існуючим режимом, що успішно догниває, а творити нову Україну. Оздоровлюватися, навчатися, організовуватися, творити економічну базу.

А на наступну Покрову йти не на Хрещатик для чергового побиття поліцаями, а на Свято української зброї: стрілецьке змагання снайперів пам’яті УПА, чемпіонат українських громад світу зі страйкболу і хардболу, презентацію всесвітньої української газети, високоякісного інтернет-телебачення чи нової колекції «одягу сили».

І тоді возрадуються на небесах святі душі героїв і поспішать втілитися в українських тілах для нових перемог.

Слава вічній Україні!
Слава її безсмертним героям!

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=15332