Військове братство







Наша кнопка:


Наші партнери:



ГО ТУБД "Спас-Україна" не співпрацює, та не має жодного відношення до ВГО "Всеукраїнська федерація "Спас" та її регіональних структур.

100-річчя Кримського походу Болбочана та Хортиця
 26.4.2018

«Ви особливо багато працюєте і думаєте над тим,
аби не розсердити і догодити Вашим Московським товаришам
– більшовикам, і не бачите того, що більшовизм веде Україну до «єдиної Росії»
(Петро Федорович Болбочан у листі до В. Виниченка)

20 квітня у Національному заповіднику «Хортиця» відбувся круглий стіл "Хортиця та Кримський похід Болбочана (до 100-ої річниці видатної військової операції)".
В роботі круглого столу з доповіддю «Бої за Чонгар: 1918 рік та сучасність» взяли участь представники Товариства учасників бойових дій «СПАС-Україна» Олександр Олешко та Олександр Корнієнко.

Зустріч бойових побратимів: ветерани 11-го мотопіхотного батальйону «Київська Русь» лейтенант Олександр Олешко, молодший лейтенант Олександр Корнієнко та ветеран 25-го мотопіхотного батальйону «Київська Русь» старший лейтенант Андрій Волик.

Події 1918 року дійсно мають прямі аналогії у теперішньому часі. З книги кримського історика і публіциста, кандидата історичних наук Сергія Громенка «Забута перемога УНР: похід Болбочана на Крим у 1918 році»:
«19-21 березня 1918 року в Криму комуністи створюють Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди, за формою - незалежну державу, по суті - маріонетку в складі радянської Росії. Виникнення цієї псевдореспубліки, на думку її керівництва, могло вберегти Крим від поглинання Україною або Німеччиною».

І, безумовно, як і тоді, мають залишатися актуальними ті ж самі умови, які Київ висував до Росії:
«частину Кубані, частину Ростовського округу, Таганрозький округ, Чорноморську і Ставропольську губернії, Путивльський повіт Курської губернії, чотири повіти Воронезької губернії, українську колонію в Сибіру - Зелений клин на Амурі. Крим залишається під впливом України. Забезпечити справу колонізації Сибіру... Весь флот на Чорному морі належить (також і торговий) тільки Україні».

Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 році

«У березні 2018 р. полковник П. Болбочан стає на чолі 2-го Запорізького пішого полку, – найбільшого та найкращого у Запорізькій дивізії, на прапорі якого довкола тризуба був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!». 10 квітня 1918 р. штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. І вже 16 квітня 1918 р. ударом Кримської групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, за підтримки легіону Українських січових стрільців, яких очолював полковник легіону УСС австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбург Лотарінген, відомий також під псевдонімом Василь Вишиваний, більшовики були вибиті з Олександрівська. Західні українці, сприйняли відвідування Хортиці з великим ентузіазмом. Василь Вишиваний у своїх автобіографічних спогадах пише: «Одного вечора я дістав наказ вирушити зо своїми частинами – кораблем і залізницею – через Нікополь на Олександрівськ, себто в околиці славної Хортиці, де була колись славна мати Січ. У нас була велика радість, що саме ми мали щастя обсадити ці славні землі» Одною з популярних форм культурного дозвілля українських вояків стали екскурсії на Хортицю. Стрілець Мирон Заклинський згадував екскурсії Хортицею, які їм проводив особисто Яків Павлович Новицький.

Зустріч під Олександрівськом з Українськими січовими стрільцями.

22 квітня Кримська група захопила Джанкой – першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня – Сімферополь. 29 червня 1918 р. відбулася важлива подія в історії Хортиці – панахида за загиблими вояками. Сучасники того заходу згадували: «Незабутньою подією був побут всім полком на острові Хортиці. Великим пароплавом, без зброї курені переправились через Дніпро і пішо пройшли коло 4-х кілометрів на найвище місце в голові острова... По дорозі затримувались коло історичних місць, як редут на Вошивій скелі, оборонні фортифікації першої Січі, з видом на урочище Сагайдачного, Стовпи… На найвищому місці поставлено приготовлений гранітний пам'ятник з хрестом і одповідним написом. Напис на хресті був такий: «Сей хрест – знак щирої любови і вдячної пам'яти орлам небіжчикам Запорожської Січі від вірних нащадків їх, козаків 2-го Запорожського пішого полку, який після довгого поневолення прийшов сюди перший з отаманом Болбочаном, як організована українська бойова частина і приніс з слізьми радости молитовне синовне привітання незабутнім славним предкам. 29 червня, р. Божого 1918.» Панахида 29 червня на Хортиці вважається прологом до Акту Соборності України 22 січня 1919 р. р.

Панахида-молебень на Хортиці. 1918 р.

Бронепотяг «Хортиця». 1918 р.

У пам`ять про перебування українських військ на острові та на пошану до національної святині, ім`ям «Хортиця» був названий бронепотяг армії УНР. Він брав участь у боях з червоними та денікінцями на території сучасних Вінницької та Хмельницької областей у серпні-листопаді 1919 р.». ( ostriv.org/kruglij-stil-xorticya-ta-krimskij-poxid-bolbochana/)

В ці дні дуже доречною стала масштабна акція «Відроди Хортицю» , яка відбулась в пам`ять про загиблих захисників України. Організатором та подвижником виступив Національний корпус Запоріжжя:

Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.