Військове братство





Наша кнопка:


Наші партнери:


Олександр Козенко
(06.11.1989 - 14.09.2014)



Олександрійський звичаєвий козак, різнобічно обдарована людина, воїн, поет, танцюрист, музикант.

Коли я наодинці лишуся, Ти до мене прийдеш у думках. І до тебе я знов пригорнуся, Ми у небо злетим ніби птах.

А в тім небі нічному так тихо... Там немає нікого крім нас. Але знову підкралося лихо, І мені повертатися час.

"Прокидайся" - товариш шепоче, "Час на варту іти на БЧ". Я вдягнув однострій неохоче І узяв кулемет на плече.

Козенко Олександр Сергійович народився 06.11.1989 року в м.Олександрії Кіровоградської області.

З дитинства захоплювався історією рідного краю, електронною технікою та заняттями дзю-до і паркуром.

Гармонійне поєднання своїх інтересів Олександр знайшов в Олександрійській школі "СПАС", учнем якої став з 2007 року, а з 2010 року - інструктором.

В 2011 році був обраний отаманом Усівської козацької громади.

З 2008 по 2009 р.р. Олександр проходив військову службу в Збройних Силах України у військах проти повітряної оборони за спеціальністю "Оператор радіолокаційних станцій (комплексів) метрового діапазону".

В 2011 році - закінчує Олександрійський політехнічний технікум за спеціальністю "Виробництво електронних та електричних засобів автоматизації", здобувши базову вищу освіту.

22.02.2011 року Олександр приходить до хореографічного колективу "Авантюрин". І невдовзі, стає одним із солістів колективу, бере активну участь в постановках танцювальних номерів.

Дуже любив Саша народні пісні та музику. Сам опанував гру на сопілці, з якою був нерозлучним і на війні.

В 2013 році - став одним із засновників Олександрійського клубу прикладної підготовки "СПАС".

Щоб здобути педагогічну освіту Олександр готувався у 2014 році до вступу в педагогічний інститут.
Та замість складання ЗНО пішов чергувати на блокпост на трасі Дніпропетровськ-Київ біля м. Олександрія. А у травні, прагнучи захищати Батьківщину від російських загарбників, Олександр їде до Києва, щоб стати до лав Збройних сил України. 11.05.2014 року Олександр Козенко був зарахований до складу 11 батальйону територіальної оборони "Київська Русь", де зайняв посаду кулеметника та сапера в 1 взводі 1 роти охорони.

З липня 2014 року Олександр Козенко гідно виконував бойові завдання у зоні АТО. Неодноразово ризикував життям, виконуючи задачі з розвідки та інженерного забезпечення опорних пунктів.

Загинув Олександр 14 вересня 2014 року біля смт. Чорнухине Луганської області під час бойового чергування разом зі своїм напарником - гранатометником Денисом Ханчичем.
Скориставшись перемир'ям та припиненням вогню, проросійські бойовики підступно обстріляли з гармат та мінометів взводний опорний пункт 11 батальйону. Ворожий крупнокаліберний артилерійський снаряд розірвався прямо біля спостережного посту, на якому знаходилися наші бійці...

Похований Козенко Олександр на Верболозівському кладовищі в м. Олександрії.
На знак вшанування пам'яті про Олександра Козенка в Олександрійському колегіумі (школа № 20) відкрита меморіальна дошка, одна із вулиць міста Олександрії названа його іменем.

Саша мріяв про те, щоб в Олександрії в одному із скверів посадити дуба, який би в майбутньому став символом рідного міста, поєнанням майбутнього і далекого козацького минулого Усівки (нині м.Олександрія).

Дерева, висаджені в 2015 році Сашиними друзями та рідними,
започаткували сквер "Героїв АТО" в м. Олександрії.

Клуб "Спас"




Дані музичні твори розміщені з метою ознайомлення користувачів сайту з воїнською (зокрема козацькою і повстанською) та народною пісенними традиціями. Братство дякує авторам і виконавцям цих та подібних музичних творів за значний внесок у відновлення пісенних традицій.