11 вересня 2012 року влада міста Запоріжжя зареєструвала громадську організацію під назвою «Гей-форум - Січ», яка розгорнула бурхливу діяльність з пропаганди «нетрадиційних цінностей», близьких до серця та інших органів її членам та засновникам. Діяльність, провокаційну від самого початку: від назви організації до риторики.

Немає нічого дивного в тому, що реакція козаків Запоріжжя на появу і діяльність такої організації була гострою. Але «гей-форумчани» не зупинилися на досягнутому, вони публікують логотип своєї диво-організації, на якому зображені: «… два казака, которые преданно любят друг друга: эмоционально, эротически. Возможно, альтруистично создают семью. Одним словом – казаки нового времени. Двое сильных мужчин, которые имеют общее хозяйство – коня. Конь символизирует дорогу: дорогу влево, к западной толерантности, которая присутствует в этически развитых странах. Меч – наше слово, диалог, готовность защищать права ЛГБТ и идеалы многослойного общества мирным путем, основываясь на научных фактах, справедливости и адекватном мышлении…»

В цьому описі «прекрасно» абсолютно все, від «козаків нового часу, які альтруїстично створюють сім’ю» і до «дороги вліво» та «етично розвинених країн».

У відповідь - черговий шквал обурення від козаків, а «гєй-славянє» радісно потирають руки: «В первую очередь хочется поблагодарить казацкие организации – благодаря вам создается прецедент для ООН и ЕС защищать права ЛГБТ. Спасибо за все, что вы сделали для нас – теперь у нас есть все основания не допустить гомофобные законы и работать с большей силой.» Провокація вдалася.

Та давайте розглянемо дану ситуацію беземоційно. Відбулося демонстративне порушення норм суспільної моралі та була виявлена неповага до національної історичної пам’яті українців. Можливо в «етично розвинених країнах» такі прояви толерантності є нормою, але в Україні, на щастя, «цивілізаційний прогрес» ще не досяг подібних «висот», і сподіваємося, не досягне. Тому відповіддю повинна стати жорстка масова реакція суспільства, в першу чергу – козаків, бо за межами Запоріжжя мало хто звернув увагу на даний інцидент. Треба змусити владу адекватно відреагувати на провокацію, інакше конфлікт загостриться і матиме трагічні наслідки, які потім спритні ділки використають, щоб показати наскільки нетолерантною є Україна, та отримати додаткове фінансування своєї діяльності.

У чому ж полягає діяльність членів гей-спільноти? Офіційний сайт подає таку інформацію:

«Наши цели:

1. Достижение в Украине полного гражданского равенства в правах и возможностях и обеспечение социального комфорта для гомосексуалов, бисексуалов и трансгендеров
2. Создание в Украине надлежащих условий для всестороннего развития и социального становления личности независимо от сексуальной ориентации и гендерной идентичности
3. Становление ЛГБТ-сообщества Украины как социально и политически активного субъекта гражданского общества

Ось тут варто розглянути ситуацію уважно, оскільки мало хто звертає увагу на те, що ж таке знамениті права людини та які рішення Ради Європи виконуються Україною для захисту цих прав. В Україні базовим документом є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи, що базується на Загальній декларації прав людини. Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року, для нашої держави вона набула чинності 11 вересня того ж року.

Статті 2-14 Конвенції описують права, свободи та відповідні заборони, які повинні враховуватися законодавствами всіх країн, що її ратифікували:

2. Право на життя
3. Заборона катування
4. Заборона рабства і примусової праці
5. Право на свободу та особисту недоторканність
6. Право на справедливий суд
7. Ніякого покарання без закону
8. Право на повагу до приватного і сімейного життя
9. Свобода думки, совісті і релігії
10. Свобода вираження поглядів
11. Свобода зібрань та об'єднання
12. Право на шлюб
13. Право на ефективний засіб юридичного захисту
14. Заборона дискримінації 

Стаття 14 є своєрідним підсумком, вона забороняє позбавляти громадян за будь-якою ознакою вищезазначених прав і свобод.

Які ж конкретно права т.зв. «сексуальних меншин» порушуються в Україні? Нас намагаються переконати, що як мінімум порушується їхня свобода вираження поглядів через законодавчі спроби заборони пропаганди гомосексуалізму.

Стаття 10 Конвенції стверджує наступне:
     1. Кожен  має  право на свободу вираження поглядів.  Це право включає  свободу  дотримуватися  своїх  поглядів,   одержувати   і передавати  інформацію  та  ідеї  без  втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.  Ця стаття не перешкоджає державам вимагати  ліцензування  діяльності  радіомовних,  телевізійних або кінематографічних підприємств.
     2. Здійснення  цих  свобод,   оскільки   воно   пов'язане   з обов'язками    і    відповідальністю, може    підлягати   таким формальностям,  умовам,  обмеженням або санкціям,  що  встановлені законом  і  є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки,  територіальної цілісності  або  громадської безпеки,  для  запобігання  заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі,  для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання   розголошенню   конфіденційної   інформації  або  для підтримання авторитету і безсторонності суду. (Виділення наше – Братство «Сокіл»)

Таким чином, якщо чиїсь погляди суперечать суспільним нормам моралі, а тим більше несуть загрозу громадській безпеці, то їхнє вираження може бути законодавчо обмежене. Все законно і по-європейськи.

Іншою популярною темою для «боротьби» толерантних громадян є одностатеві шлюби. Що ж нам з цього приводу каже стаття 12 Конвенції?
Чоловік і  жінка,  що  досягли шлюбного віку,  мають право на шлюб і  створення  сім'ї  згідно  з  національними  законами,  які регулюють здійснення цього права. (Виділення наше – Братство «Сокіл»)

Виходить, знову таки, все у нас законно і по-європейськи. Ніякі загальноприйняті права людини стосовно даного питання в Україні не порушуються. На цьому можна ставити крапку. Бо всі розмови про недемократичність чи «фашистську природу» подібних рішень є нічим іншим, як підміною понять і наслідком тоталітарного світогляду, який вимагаючи до себе толерантності, не хоче ставитися з повагою до носіїв інших поглядів.

Як ми вже писали в статті «Інформаційна війна», завдяки поширенню ліберальної ідеології відбулися маніпуляції з суспільною думкою і підміна понять "громадянин", "демократія" і "свобода". Коли Швейцарія провела абсолютно демократичний захід – референдум з питання дозволу будівництва нових мечетей, і референдум це будівництво заборонив, на Швейцарію посипалися звинувачення від європейського співтовариства ледь не у фашизмі.

Коли цілі народи та суспільства оголошуються відсталими чи фашистськими через негативне ставлення до гомосексуалізму (або іншої «демократичної цінності»), це ніщо інше як прояв відвертого шовінізму, на кшталт сталінської концепції «народів-зрадників».

Демократія це влада у конкретній державі конкретного народу, який має власні традиції, уявлення про мораль та про суспільний устрій. Традиції і мораль українців не передбачають у власній державі толерантного ставлення до таких явищ, як гомосексуалізм, подобається це комусь чи ні. Українці не нав’язують свою думку іншим народам та державам, і очікують такого ж підходу від інших.