Архів новин за 2011 рік
 на головну
16.03.2011
| 14 березня 2011 року на 59-му році пішов з життя козак Анатолій Бондаренко (Батько Правда). Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" висловлює співчуття рідним та близьким померлого. |
Інтерв'ю з Дорже Жамбо 12.03.2011
 20 жовтня 2010 року козаки Братства відвідали єдиний офіційно зареєстрований в Україні буддійський монастир Шейчен-Лінг, який знаходиться у селищі Ольгинка Донецької області. Що ж привело козаків у таке, на перший погляд екзотичне місце? Справа в тому, що настоятель монастиря Дорже Жамбо Чойдже-лама на початку 90-х був осавулом Кальміуської паланки Українського козацтва, під час служби в армії був командиром розвідгрупи, і до цих пір є сотником ВО "Тризуб" ім. С.Бандери. Крім того, Дорже - спеціаліст з бойових мистецтв, психолог і взагалі надзвичайно цікава людина енциклопедичних знань. Не дивлячись на справи, яких у настоятеля монастиря і голови духовного Ордену немало, Дорже Жамбо прийняв козаків і погодився дати інтерв'ю. Релігія, політика і ідеологія, духовні та національні лідери, майбутнє козацтва і українства - далеко не повний перелік піднятих тем, тому в силу об'ємності, ми публікуємо інтерв'ю в скороченому вигляді, а інші його частини увійдуть до відповідних тематичних статей. Докладніше >>> |
Репресивний апарат тоталітарного суспільства у боротьбі з Національно-Визвольним рухом в часи Другої Світової Війни 11.03.2011
Не хотілося б, аби помилки та старі образи, тенденційні підтасовування, фальшування фактів і подій усупереч логіці та здоровому глуздові тяжіли над сьогоднішнім днем і вносили недовіру у відносини між громадянами нашої молодої держави, як це було зі сталінським голодомором 1932—1933 рр. — геноцидом проти українського народу, Биківнею, Дем'яновим Лазом, Дрогобичем. Як і в питанні з голокостом, правда про національно-визвольну боротьбу нашого народу проти окупаційних режимів у 1930-х та 1950- х роках повинна восторжествувати. Для цього необхідно неупереджено переглянути та проаналізувати суспільно-політичні події тих часів в Україні, опираючись на нові архівні документи, які недавно стали доступними дослідникам. Докладніше >>>
 | Клуб військово-прикладних систем бою
(Товариство сприяння обороні України) |  |
11.03.2011
У зв'язку зі збільшенням запитів стосовно напрямків роботи Клубу військово-прикладних систем бою, пропонуємо увазі читачів кілька офіційних документів, які розкривають деякі аспекти діяльності Клубу в поточному періоді. Докладніше >>>
Тарас Бульба-Боровець 09.03.2011
| Ой, не журися, рiдная мати - ще нам не кiнець -
За рiдну волю кличе до бою Бульба-Боровець.
Пiсня про УПА - "Полiська Сiч".
 Представники Рівненської сотні Козацького братства бойового Звичаю Спас "Сокіл" вшанували пам`ять отамана, відвідавши його батьківщину, та поклавши квіти до, поки що, єдиного пам`ятника отаману у м. Березному Рівненської області. 9 березня виповнюється 103 роки з дня народження засновника і очільника УПА «Поліська січ», Української Національної Революційної Армії, командира Парашутної бригади - Групи "Б" диверсантів, генерал-хорунжого Українського Вільного Козацтва Тараса Бульби-Боровця. Він був одним із тих, хто зміг організувати українців до боротьби з ворогами та закласти військові принципи, що на довгий час визначили характер цієї боротьби. «Ми знали, що коли Німеччина нападе на СССР, то СССР автоматично стане на стороні союзників аж до закінчення війни. Це значить, що за допомогою Великобританії та ЗСА — СССР буде на стороні переможців. А це в свою чергу означає, що Україна залишиться далі в так званому Союзі аж поки не назріє конфлікт між комунізмом СССР та демократією заходу, якщо назріє взагалі.
З таких міркувань, ми навіть і не пробували реалізувати плян всенароднього повстання в усій Україні, а зразу готувалися до того, щоб бути НЕВГАСАЮЧИМ НЕВЛОВИМИМ ВОГНИЩЕМ РЕВОЛЮЦІЙНО-ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ.» (Т.Бульба-Боровець, «Армія без держави») На пам’ять про славного Отамана пропонуємо увазі читачів статтю-біографію Гурія Бухала «Тарас Бульба-Боровець» та уривок з книги «Армія без держави», присвячений тактиці загонів УПА. |
Інформаційна війна 08.03.2011
| Протягом останнього місяця відбулася ціла низка заворушень у арабських країнах. У Єгипті і Тунісі заворушення привели навіть до зміщення діючих президентів. На черзі Лівія, в якій вже йде громадянська війна. Варто зауважити, що в усіх трьох країнах є нафта. І не дивлячись на соціальні гасла протестуючих, головною рушійною силою революційних подій в усіх трьох країнах стали так звані радикальні ісламісти. До питання радикального ісламізму ми ще повернемося, а зараз звернемо увагу на думку, висловлену багатьма західними експертами: революційні події в арабських країнах стали можливими завдяки поширенню в донедавна закритому ісламському світі інформації про рівень і умови життя в країнах європейської цивілізації. Не можна не погодитися з тим, що це твердження в певній мірі справедливе, і тоді ми прямо підійдемо до теми нашої статті – інформаційної війни. Докладніше >>> |
Київщина – земля героїв 06.03.2011
| Історія нашої нації має величезну кількість яскравих прикладів героїки, честі, звитяги, жертовності, любові до свого народу та ненависті до його ворогів. Чимало яскравих сторінок у літописі української звитяги вписала Київщина (частина з них навіть задокументована в окупаційних архівах, на базі яких створена експозиція "Народна війна"). Але про свою історію мало лише пам'ятати, треба ще й брати з неї уроки. Щоб панувати на своїй, Богом даній землі, треба бути готовим до рішучих дій. Пропонуємо вашій увазі статтю Євгена Костюка "Київщина - земля героїв", про боротьбу за українську державність на теренах Київщини. |
Закарпатські події 25.02.2011
| 19 лютого 2011 року співробітниками МВС було заарештовано голову Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голову Ужгородської міської організації ВО "Свобода" Томаша Лелекача, коли вони на автомобілі поверталися з партійної наради зі Львова. 21 лютого 2011 року Воловецький районний суд Закарпатської області ухвалив рішення звільнити свободівців з-під варти, а також пред'явив звинувачення за ч.2 ст.296 Кримінального кодексу України "Хуліганство", тобто "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років" за підпал угорського імперського монумента на Верецькому перевалі. Тепер їх будь-якої миті можуть повторно заарештувати за цим звинуваченням. Докладніше >>> |
Тренувальні програми з фізичної підготовки 22.02.2011
 Клуб військово-прикладних систем бою, як і будь який інший клуб, школа, секція, у яких відбувається вишкіл, має власну статистику звернень щодо можливості «позайматись». Зазвичай при першому контакті ми одразу називаємо ряд організаційних, загальноприйнятих вимог і тим на перший час обмежуємося, бо розуміємо, що для окремої категорії населення навіть отримання довідки від лікаря-терапевта означає повну мобілізацію усіх організаційних та фінансових можливостей людини. І все ж мусимо констатувати, що справжній шок переважна частина «новобранців» переживає в той день, коли їм пропонується від слів перейти до справи і продемонструвати власний рівень фізичної підготовленості. З метою зменшити психічне навантаження на тих, хто у майбутньому прийде до Клубу ми мусимо прямо заявити: хлопці, серед нас нема чаклунів, ми не практикуємо ніяких «енергетичних» чи «безконтактних» видів боротьби, ми не володіємо секретними методиками типу «Один дохлий проти п’ятнадцяти амбалів» ( і ніхто на світі поки що не зміг довести, що такі методики існують). Ми впевнені що в бойових зіткненнях частіше виживають та перемагають психічно і фізично підготовлені люди. У нас майже все класично. Як казали древні греки: хочеш бути здоровим – бігай, хочеш бути сильним – бігай, хочеш бути розумним – бігай. Перефразовуючи слова древніх, які у цій справі, вочевидь, розбиралися непогано, скажімо так: доведеться працювати (зокрема і бігати). В силу обставин ми на певний час призупинили оприлюднення статей (а отже і власної позиції) щодо питань, пов’язаних з вишколом у громаді. Але ми розуміємо, що недостатній об’єм інформації на нашому сайті стосовно цього питання створює спотворене уявлення про організацію нашої діяльності, форми, методи та засоби, якими ми користуємося у досягненні власних цілей. Постараємося виправити ситуацію у найкоротший термін.
Докладніше >>> |
Українська Кубань 16.02.2011
| 16 лютого 1918 року нащадки запорожців утворили Самостійну Кубанську Народну Республіку, яка за рішенням делегатів Законодавчої Ради Кубані, була прилучена на федеративних умовах до України. Цьому передував з'їзд українських громадських діячів та представників українського населення Кубані (30 грудня 1917 року), у резолюції якого було вказано “про приєднання Кубані до України”, а також постанова Української Чорноморської Ради (4 січня 1918 р. в Новоросійську): « а) просити Українську Центральну Раду про приєднання і включення нашого Краю в Укр. Нар. Рес.; …в) довести про це рішення до відома Кубанської Законодавчої Ради і висловити побажання, щоб Кубанський Військовий Уряд, який безсумнівно поділяє Велику думку об'єднання всього українського народу в одну цілу і міцну державу, підняв би подібне питання і відносно спорідненого і близького нам Кубанського Краю…». Нажаль, ні Кубань, ні Україна не змогли в той час втримати незалежність.Попереду були роки боротьби, терору, депортацій і голоду. Але Правда рано чи пізно переможе, бо жодна імперія не може існувати вічно.
Боротьба за незалежність Кубані і України триває. До 93-ї річниці проголошення самостійності Кубані, пропонуємо вашій увазі книгу Василя Іваниса «Боротьба Кубані за Незалежність».
Докладніше >>> |
Клим Савур 12.02.2011
| 12 лютого виповнюється 66 років з дня загибелі полковника УПА, командира УПА-Північ Клячківського Дмитра, більше відомого під псевдонімом Клим Савур. Своєю невтомною працею, кипучою енергією, властивими йому організаторськими здібностями за короткий проміжок часу він добився створення потужних збройних сил УПА. Повстанські загони під його керівництвом у жорстоких боях з німецькими і московськими загарбниками загартувались, зміцніли й зросли у силі так, що на теренах Полісся і Волині зовсім прогнали окупантів та уможливили народові вільно жити і розвиватися. Докладніше >>> |
Альбом. Ніл Хасевич (1905-1952) 7.02.2011
| 4 лютого у львівській книгарні "Є" відбулася презентація видання "Альбом. Ніл Хасевич (1905-1952) ", яке впорядкував Богуслав Любів, що опікується Львівською галереєю українського військового однострою. Ніл Хасевич — український художник-графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради. Мистецтво графіки було основним напрямком роботи Ніла Хасевича, як талановитого художника з власним новаторським стилем. З 1931 по 1943 р. роботи Ніла Хасевича експонувалися на 35-ти виставках, зокрема у Празі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі, де були відзначені дипломами та іншими престижними нагородами. Та найбільше Хасевич прославився як ілюстратор летючок, листівок, підпільних видань, політичних карикатур, печаток, бланків для повстанців і навіть грошових знаків "бофонів". Його мистецтво "високо" цінувалося московськими окупантами. Братство приєднується до організаторів презентації, тож пропонуємо до уваги наших читачів деякі з робіт Ніла Антоновича Хасевича. Докладніше >>> |
До роковин загибелі Степового Батька3.02.2011
| | «На жаль, ми змушені існувати у невеселій реальності, де прийнято зраджувати мертвих друзів і де нам ще довго будуть втовкмачувати, що причиною загибелі Анатолія Єрмака стала ожеледиця». Тарас Махно | 11-12 лютого 2003 року засобами масової інформації було доволі оперативно розповсюджено повідомлення наступного змісту: «Загинув Анатолій Єрмак, народний депутат минулого скликання
У вівторок увечері в Запорізькій області загинув народний депутат України другого та третього скликань, котрий входив до об’єднання “Антимафія”, Центральної ради Української республіканської партії “Собор”, Анатолій Єрмак. Як зазначили в Центрі громадських зв’язків МВС України, на трасі Запоріжжя—Маріуполь неподалік міста Пологи Запорізької області водій автомобіля ВАЗ 2107 Микола Єрмак виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з вантажним автомобілем МАЗ. У салоні легковика знаходилися, окрім водія, помічник народного депутата України Григорія Омельченка, народний депутат України минулого скликання Анатолій Васильович Єрмак та його син Олександр Анатолійович Єрмак. Через дорожньо-транспортну пригоду Анатолій та Микола Єрмаки загинули. Олександра з тілесними ушкодженнями госпіталізували до центральної районної лікарні. За попередніми даними, потерпілі поверталися до Херсона з села Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області, де були на похороні. Нині на місці аварії працює слідчо-оперативна група. До міста Пологи Запорізької області виїхали керівники Управління МВС України в Запорізькій області та Департаменту ДАІ МВС України». Пропонуємо Вам статтю Тараса Махна, що побачила світ у 2008 році, тобто через п’ять років після трагедії, і яка як діагноз лікаря досить чітко називає «олімпійську» хворобу – амнезія. Також до статті ми додаємо власні коментарі, які, як на нашу думку, можуть викликати певний інтерес тих, хто вбачає у назві статті гасло-заклик, але без частки «не». Докладніше >>>
Крути 30.01.2011
| Про бій під Крутами було написано багато історичних розвідок, публіцистики і навіть поезії. Цей бій став легендою ще за часів УНР, а реальна подія і чинники, що призвели до такої ситуації, були непомітно зміщені на "задній план". Досить тверезо і реалістично передумови і сам бій під Крутами описав полковник Віктор Роєнко в своїй статті "Крути" (Гамільтон-Київ, 1993-1994 р.р.): "Найавторитетнішим джерелом опису бою під Крутами є звіт командуючого військовою частиною, яка вела бій під Крутами - тоді сотника А. Гончаренка. Цей звіт про перебіг бою ми й беремо за основу сьогоднішньої теми. В часі виголошення IV Універсалу Українською Центральною Радою, командував українським військом полковник Капкан. Він ще в грудні 1917 році вислав на оборону надзвичайно важливого вузла залізничного, на станції Бахмач, старший курс Першої ім. гетьмана Б. Хмельницького Юнацької військової школи під командою Ген. Штабу сотника Носенка. Докладніше >>> |
Нове на сайті 28.01.2011
| Пропонуємо до уваги читачів вибрані статті нашого брата-козака з Білорусі Володимира Поветкіна: Болевые приемы на кисть у запорожцев , О болевых, о Спасе, гопаке и танцах... , Воины-звери. Пан Володимир народився на Луганщині, де і отримав виховання від діда, який пробудив в ньому інтерес до козацької традиції і навчив тому що сам знав. І куди б потім не заносило Володимира Поветкіна життя (а довелося йому пожити і в далекій Магаданській області), але козацьке зерно, закладене дідом на Українській землі, залишилося з ним і проросло. Зараз пан Володимир живе з родиною в Білорусі, має власну школу бойових мистецтв і багатьох успішних вихованців. А головне - він правдивий козак-звичаєвець і білоруський патріот, як і козаки його громади. Вже п’ятий рік Братство підтримує зв’язок і співпрацює з білоруськими козаками, сподіваємося що все заплановане нами, в тому числі і в цьому році, вдасться. Слава Україні! Жыве Беларусь! |
Ювілей Івана Гончара 27.01.2011
| Сучасна козаччина повинна стати тією могутньою силою, з якою повернеться здоров’я нації, вона має покласти край русифікації українців – цьому великому лиху… Україна піде тим історичним шляхом, на якому її зупинила імперія. Ще збереглася молодь з прадідівським характером. Слід спрямувати її правильно." (Іван Макарович Гончар, 10.09.1992 р.)
27 січня виповнюється 100 років від дня народження Івана Макаровича Гончара (27.01.1911-18.06.1993) - видатного українського громадського діяча, скульптора, художника, Духовного Батька Українського Козацтва (він був єдиним кому було довірено цю почесну посаду і сталося це в липні 1992 р. на Великій Козацькій Раді в Переяславі-Хмельницькому), справжнього Хранителя Священного Духу нашого народу. Іван Гончар у розділі "Видатні постаті України" |
Вічна пам'ять 26.01.2011
26 січня 2008 року Батько Леонід Безклубий приєднався до наших предків в Лаві Безсмертних. Вічна пам'ять дійсним родовим Козакам, що скрізь віки боротьби, донесли Культуру досвіду нашого Ладу, суть родового та бойового Звичаю, Спадщину, яка дала сучасні сходи - молодь з прадідівським характером, борців за Україну і українське. «Те, що це справа життя вашого ви зрозуміли. А що то для нашого народу і України в час цей зорезаповітний, через діло своє зрозумієте пізніше, може й увесь Світ… Радий, що виросли, що спадщина дала сходи і майбутній господар України як і колись, пішов у Бій за свій-наш Інтерес – Лад!» (Л. Безклубий). Пропонуємо увазі читачів статтю Ігоря Лєбєдєва "Гопак и совесть" (журнал "Техника молодежи" №9, 1988р.). До цієї статті Леонідом Безклубим було написано лист-відповідь "Интерес моей мысли", який прорвав завісу мовчання над українським бойовим Звичаєм.
Соборність 24.01.2011
В багатьох містах України відбулося святкування Дня Соборності. Були проведені гучні політичні акції, виголошені полум’яні промови… Але в більшості випадків День Соборності став лише приводом для вирішення поточних політичних справ, а про саму соборність нагадували переважно лозунги типу «Схід і Захід разом». Лише один епізод цьогорічного святкування дійсно привернув увагу до питання соборності, це виступ на львівському вічі президента Благодійного фонду "Україна-Русь" Ростислава Новоженця: "Говорячи сьогодні про Соборність, ми здебільшого говоримо про єднання Сходу і Заходу. Але це – не зовсім так, бо творці Акту Злуки вкладали в слово "Соборність" об’єднання всіх українських етнічних земель в одній українській державі…Ми втратили Лемківщину, Надсяння, Холмщину, Підляшшя, яке відійшло до Польщі, Берестейщину, Гомільщину, що відійшла до Білорусі, Стародубщину, Східну Слобожанщину, врешті-решт, Кубань, яка 28 травня 1918 року об’єдналася з Україною. Ми втратили Придністров’я, Мараморощину, Південну Буковину, яка ще сьогодні в Румунії. Отож у нас сьогодні немає Соборності, але ми повинні до того прагнути". Докладніше >>>
Звернення ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери та ВО “Жіноча Січ” до українців
НЕ ДАЙТЕ ЗАКУВАТИ СЕБЕ В КАЙДАНИ! БОРІТЕСЯ!16.01.2011
| Режим внутрішньої окупації на чолі з януковичами-азаровами-литвинами посилює переслідування українських патріотів. Після узурпації влади шляхом конституційного перевороту бандугрупування “Партія регіонів” та його приспішники використовують будь-які бандитські методи на шляху знищення тих, хто відчуває і називає себе українцем. Окупаційний режим, реалізовуючи програму “Україна без українців”, розпочав широкомасштабний наступ на все українське. Безпідставні репресії проти опозиційних політичних сил, націоналістичних організацій, незалежних журналістів і письменників стали нормою життя в державі Україна. Попри всі декларації про європейський вибір, демократію та законність, кліка Януковича впевнено скеровує країну до кримінально-олігархічної диктатури. Відчуваючи хиткість свого становища і стрімко зростаюче невдоволення народу, внутрішньо-окупаційний режим намагається за будь-яку ціну знищити все, що може чинити спротив – економічно незалежних підприємців, політиків і партії, які не продалися Партії регіонів, діячів культури та ЗМІ, які мають національний світогляд. А насамперед націоналістів, які своєю ідеологією здатні підняти націю на боротьбу. | Докладніше >>>
Росіяни, руські чи… москалі? 15.01.2011  Мапа французького картографа Боплана 1648 року. Сучасна Росiя - це "Moskovie", а Україна - це "Ukraina".Нещодавно офіційний представник російської держави, Генеральний консул РФ у Львові Євген Гузєєв заявив, що «проект Україна» було створено Австрією для того, аби відділити її від Росії, а українську мову завезли до Львова більшовики. Не зважаючи на те, що Євген Гузєєв не професійний історик і філолог, він дозволяє собі в образливій для українців формі висловлювати власні історико-філологічні висновки, які, звісно, нічого спільного ні з наукою, ні з дипломатією не мають. Мабуть, приклад з Петром Чернишовим його ні чому не навчив. Щоб з'ясувати деталі етнонаціонального становлення українців та росіян, які так несподівано потрактував офіційний представник російської держави, пропонуємо вашій увазі статтю Андрія Гануса «Росіяни, руські чи… москалі?», з коментарем Братства. |
Щедрий вечір, добрим людям! 13.01.2011
| "Нема нічого в світі більш гордого, ніж зі зброєю в руках, захищати свою націю і свою землю. Коли сідаємо до Святої Вечері, на кожному столі повинна стояти одна порожня тарілка для українського воїна, місце для тих, хто не пошкодували свого життя під Бродами, в Чорному Лісі, в повстанських рейдах, в лавах дивізії, в рядах УПА, - в рядах українського війська." (Володимир Тюн). Пропонуємо вашій увазі статтю Марії Климчак «Повстанська колядка» про пісенну творчість героїв національно-визвольної боротьби середини XX ст., в колядках і щедрівках яких переплетено і смуток за полеглими у священній, справедливій та благородній боротьбі з безбожними окупантами, і в той же час завзяття і віра в вільну Україну : Нова радість стала, вже УПА повстала,
До УПА іде весь нарід добиватись права.
По всій Україні вороги панують,
Нашу неньку Україну усюди плюндрують.
Вже УПА повстала з синів України,
І не зроблять воріженьки з наших сіл руїни.
Не сумуй, народе, клянемося нині,
Що збудуєм тобі волю і славу Вкраїні. |
Духовна окупація 12.01.2011
 В Україні знову набирає обертів проект духовної колоніалізації нашої держави. Методи цього проекту вже з перших днів характеризуються, як репресивні, провокативні та шахрайські - МП під прикриттям кримінальної окупаційної адміністрації здійснює масове захоплення храмів УПЦ КП, таємно реєструючи за фальшивими документами зміни до статутів незаконно переводять парафії Київського Патріархату в юрисдикцію Московського Патріархату, тобто Російської Православної Церкви. Про це нещодавно повідомив в своїй заяві для засобів масової інформації Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Докладніше >>>
Події навколо пам’ятника Сталіну в Запоріжжі 5.01.2011
31 грудня 2010 року в Запоріжжі було нарешті «демонтовано» пам’ятник Сталіну. Злочинна бездіяльність влади, невиконання нею законів, змусила українців вдатись до активних дій, починаючи від обливання фарбою(26 травня 2010 року, 60-ти річним С. Новіковим з Запоріжжя, обезголовленням «бюсту» Сталіна 28 грудня 2010 року невідомим мобільним підрозділом ВО „Тризуб” ім. С.Бандери, і закінчуючи 31 грудня 2010 року остаточною ліквідацією ідола міжнародного терориста, якого Запорізький обком компартії намагався, після події 28 грудня, «реанімувати» до 3 січня 2011-го. Докладніше >>>
Архів новин
|
